Наша відповідь Чемберлену”: расові “теорії” ХІХ-ХХ ст. очима українських інтелектуалів

Сьогодні расові “теорії” вважаються псевдонауковими. Але в добу їх виникнення у ХІХ ст., вони асоціювалися саме з позитивною наукою та її найновішими здобутками. Расові “теоретики” використовували ідеї провідних для свого часу дослідників у природознавстві й гуманітаристиці – від еволюційної теорії Дарвіна до порівняльних студій релігії Мюллера. “Науковий расизм” був квінтесенцією науки у розумінні кінця ХІХ ст..

Українські інтелектуали – митці та соціологи. не могли залишитися осторонь впливу концепцій, які заметіллю здійнялися в Європі. Однак знайомство з ними мало цілком несподівані наслідки, порівняно з тими, які відбулися в Німеччині чи деяких інших країнах Європи. “Шкідлива” концепція була використана в цілях визволення й врешті доведена до свого заперечення.

Досвід сприйняття расових концепцій – захоплююча інтелектуальна мандрівка у нетрі людської думки, яка показує, що історія суспільних ідей має набагато складнішу траєкторію, ніж про це узвичаєно думати. І цей досвід може стати застереженням для нас сьогодні за доби технофундаменталізму – віри у безмежні можливості технологій, які заступили місце “расовий концепцій” на п’єдесталі сучасної науковості.