м. Київ, вул. Добровольчих батальйонів, 10
Катя Тейлор

БЕСІДА 26
19 вересня о 18.30
ТЕМА:”Економіка ідей і креативу”
СПІКЕР:Катя Тейлор-кураторка, культурна менеджерка, викладачка, менторка.
Позаштатна радниця міністра в Міністерстві закордонних справ України з публічної дипломатії. Засновниця ГО і агенції з менеджменту культури Port of Culture.
Кураторка «Тижня мистецтва» HeForShe 2018 & 2019, авторка премії «Жінки в мистецтві» для ООН Жінки (Україна).
Авторка книги «Мистецтво під ключ: Менеджмент і маркетинг культури».
Співпрацювала з ЮНІСЕФ, ООН Жінки, Антикорупційною ініціативою Європейського Союзу, ПРООН, USAID, Йоркширським скульптурним парком, Міністерством закордонних справ України, Британсько-українською торговою палатою та ін. Зосереджена на міжнародній співпраці та експорті української культури.
Ілля Бачурін

БЕСІДА 25
10 липня о 18.30
ТЕМА:”Лідерство. Робота із емоціями та волею команди в умовах війни.”
СПІКЕР:Ілля Бачурін-соціальний психолог, тренер і mental heatlh консультант у понад 50 компаніях в Україні та світі. Co-founder Product IT Foundation for Education.
Керівник wellbeing проєктів для організацій, співзасновник People Resilience lab. Психолог консультант у практиці.
Наталя Підлісна

БЕСІДА 24
20 червня о 18.30
ТЕМА:”Теорії змін в житті і поведінці та чому вони такі нестерпні для нас”
СПІКЕР: Наталя Підлісна, династійна психологиня, натхгненна садівниця, випадкова письменниця, інтуітивна блогерка
Управлінці та лідери часто стають першими носіями ідеї змін — у собі, в командах, у системах. Але навіть за наявності стратегій, ресурсів і бачення, трансформації пробуксовують. Часто — через внутрішній опір, втому, або екзистенційні кризи.
Ця розмова-рефлексія — про те, як влаштована психологія змін, чому ми (і системи, і особистості) чіпляємося за знайоме, навіть якщо воно нас руйнує, і що допомагає пройти крізь період кризи без втрати себе — а іноді й з побудовою себе нового (ї).
Остап Українець

БЕСІДА 23
30 травня о 18.30
ТЕМА: “Традиції мілітарної культури і образ захисника”
СПІКЕР: Остап Українець – письменник, літературознавець; представник платформи “Культурні сили”.
Вихід за межі відомого, зіткнення з диким і нелюдським, долання загрози та убезпечення своєї спільноти належать до найдавніших мотивів у культурі і мистецтві. Конфлікт супроводжує все людське існування, тож роздуми про природу конфлікту і фантазії про універсального, нездоланного захисника так само здавна є частиною культури і мистецтва. У цій лекції ми спробуємо з’ясувати, як реальні потреби формують уявних героїв людських спільнот від кам’яної доби до сьогодення, і як фізичні подвиги реальних людей ми вписуємо в уявну матрицю “героїчного”.
Павло Маков

БЕСІДА 22
14 травня о 18.30
ТЕМА: “Місце, Сад, Абракадабра”
СПІКЕР: Павло Маков, відомий український художник, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Його роботи експонують у провідних музеях світу: Музеї Вікторії та Альберта (Лондон), «Метрополітені» (Нью-Йорк), Центрі сучасного мистецтва (Осака), Національній галереї мистецтва (Вашингтон) та інших. 2022 року Павло Маков представив Україну на 59-й Венеційській бієнале з проєктом «Фонтан виснаження. Висока вода».
Ця зустріч — для тих, хто шукає відповіді на головні питання: хто ми є, звідки походить наша сила, і який сенс ми несемо у світ після цієї війни.
Віктор Пинзеник

БЕСІДА 21
25 квітня о 18.30
ТЕМА: “Лекція-дискусія “Українська економіка в умовах військового стану: виклики сьогодення і перспективи””
СПІКЕР: Віктор Пинзеник, український політик і економіст. Міністр фінансів і віце-прем’єр кількох урядів України. Народний депутат України 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8-го скликань.
Учасники отримають можливість зрозуміти стан економіки військового часу та виклики майбутнього. Ця лекція-дискусія актуалізує рішення, які сьогодні формують економічну стабільність та визначатимуть потенційні можливості для розвитку бізнесу і економіки загалом.
Микола Капітоненко

БЕСІДА 20
24 квітня о 18.30
ТЕМА: “Великі держави в реаліях біполярного світу”
СПІКЕР: Микола Капітоненко
Кандидат політичних наук, доцент, фахівець у галузі конфліктології та теорії переговорів; історії міжнародних відносин; актуальних проблем зовнішньої політики України; теорії міжнародних відносин.
Це лекція-дискусія про те, що таке СИЛА в сучасному світі, що робить державу ВЕЛИКОЮ, і в чому особливості світу, де є дві НАДДЕРЖАВИ.
Олександр Хара

БЕСІДА 19
17 квітня о 18.30
ТЕМА: “США: система прийняття зовнішньополітичних рішень. Америка Трампа”
СПІКЕР: Олександр Хара
Виконавчий директор Центру оборонних стратегій, дипломат, радник Міністра оборони України (2020), експерт аналітичного центру «Майдан закордонних справ», заступник директора департаменту Апарату РНБО України (2008-11), державний експерт РНБО (2006-08), співробітник Посольства України в Канаді та Міністерства закордонних справ України (2000-06)
Лекція-дискусія не лише пояснює традиційну систему прийняття зовнішньополітичних рішень у США, а й демонструє, як адміністрація Дональда Трампа змінила усталені підходи. Слухачі побачать контраст між інституційною стабільністю та хаотичним стилем ухвалення рішень, що став візитівкою Трампа.
Єгор Перелигін

БЕСІДА 18
4 квітня о 18.30
ТЕМА: “Критичні мінерали: геополітика, боротьба за світові ланцюги постачання та сьогоднішні реалії для України”
СПІКЕР: Єгор Перелигін
Український топ-менеджер, експерт у сфері видобутку та переробки критичних мінералів.
З січня 2021 по січень 2025 працював в українській титановій галузі. Двічі призначався Кабінетом Міністрів України керівником АТ “ОГХК” в статусі т.в.о. Голови Правління. У 2021 році вивів компанію на рекордний показник EBITDA. Пройшов весь приватизаційний шлях, зміг провести компанію через надважкі часи війни та турбулентність, повністю перебудувавши логістику та адаптувавши бізнес-модель до нових реалій.
Контроль за світовими ланцюгами постачання визначає економічну безпеку та геополітичний баланс. Держави та корпорації ведуть запеклу боротьбу за контроль над їхнім видобутком і постачанням, адже ці ресурси визначають технологічне лідерство, оборонну спроможність та економічну незалежність.
Наталія Роля

БЕСІДА 17
21 березня о 18.00
ТЕМА: “Креативне письмо: як писати цікаво, без шаблонів та стереотипів. Де черпати ідеї та натхнення?”
СПІКЕР: Наталія Роля – консультантка зі стратегічних комунікацій із понад 22-річним досвідом. Працювала в IT,
FMCG, фармацевтичному бізнесі, B2B сфері, державному секторі.
Копірайтерка. PR-менеджерка.
Співзасновниця проєкту з відновлення ментального здоров’я “PRO Retreats”, спікерка,
авторка роману «Вівсяне яблуко».
Чи можна написати щось справді оригінальне, коли здається, що всі ідеї вже вигадані, а сюжети розказані? Креативне письмо — це про тексти, які залишаються в пам’яті, викликають емоції та запам’ятовуються.
Цей воркшоп — про сміливість у письмі, про ідеї, які здаються неможливими, і про те, як зробити текст по-справжньому оригінальним та цікавим.
Розглянемо техніки креативного письма та зруйнуємо міф, що креативність — це вроджений талант і йому неможливо навчитися. Розберемося, як уникати пасток шаблонів та кліше, де знаходити ідеї. Як працювати зі своїм внутрішнім критиком.
Євген Магда

БЕСІДА 16
17 січня о 18.00
ТЕМА: “Тривожна весна 2025”
СПІКЕР: Євген Магда –
український політолог, історик, журналіст, директор Інституту світової політики.
Аналітична лекція-дискусія присвячена прогнозуванню важливих подій, які можуть вплинути на Україну та світ вже в найближчі місяці.
Ця подія надасть учасникам можливість фахово обговорити найважливіші аспекти глобальних процесів, які впливають на майбутнє країни, дізнатися про потенційні ризики та загрози, а також зрозуміти, якими є перспективи. Чи варто очікувати нових викликів на східних кордонах? Яким буде економічний клімат у країні в умовах глобальної турбулентності? Які сценарії можуть допомогти мінімізувати ризики для держави?
Учасники зможуть отримати інсайти та рекомендації щодо того, як передбачити майбутні зміни та адаптуватися до них.
Олексій Сокирко

БЕСІДА 15
20 грудня о 18.30
ТЕМА: “Козацька атлантида. Чому і як Гетьманщина зникла з політичної карти Європи? Чому в козаків не вийшло і чи вийде у нас?”
СПІКЕР: Олексій Сокирко — історик, публіцист, викладач, кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Київського національного університету ім.Т.Шевченка, член Українського товариства з дослідження вісімнадцятого століття (USECS), Балканської історичної асоціації (BHA). Досліджує воєнну та політичну історію України та Центрально-Східної Європи XVII — XVIII ст., історію повсякдення. Автор книжок: “Лицарі другого сорту: наймане військо Лівобережної Гетьманщини, 1669-1726 рр.” (2006), «Тріумф в час Руїни. Конотопська битва 1659 р.» (2008), «Український рубікон. Полтавська битва 27 червня 1709 р.» (2009), «На варті булави. Надвірні війська українських гетьманів середини XVII — другої половини XVIII ст.» (2018), «Кулінарна мандрівка в Гетьманщину: Секрети й таємниці староукраїнської кухні середини XVII — XVIII ст.» (2021), численних виступів у медіа.
Гетьманщина, або Українська козацька держава, була і залишається, без сумніву, однією з найяскравіших сторінок нашої історії. Парадоксально, але будучи створеною військовою кастою в результаті великого козацького повстання й структурованою для потреб війни, козацька держава врешті-решт зникла з політичної карти Європи. Зазвичай цей факт пояснюють зловорожими підступами сусідів й нещасливим збігом геополітичних обставин. Однак, чи відповідає це дійсності? Якою мірою на долю Гетьманщини вплинули її внутрішні проблеми й в чому вони полягали? Чому інші сусіди по Європі, маючи менші або ж такі самі ресурсні можливості, залишалися «на плаву»? Чи втрата суб’єктності козацькою державою означала «кінець історії»?
Віктор Досенко

БЕСІДА 14
6 грудня о 18.30
ТЕМА: “Мозок під мікроскопом: де тут свідомість, воля та чесноти?”
СПІКЕР: Віктор Досенко, доктор медичних наук, професор, Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, професор Київського академічного університету, керівник відділу розвитку та інновацій медичної лабораторії CSD LAB.
Невже науковці дізналися, що таке свідомість і де вона ховається в нашому мозку? А може вона не лише в нашій нервовій системі – у тварин також вона є? Про свободу і несвободу волі також буде йтися в лекції: де вона, які відділи мозку надають нам натхнення та інтенцію, чи можна на це вплинути? Шляхетний мозок лицаря – це лише гарний вираз, чи він наповнений молекулярно-генетичним сенсом?
Володимир Шелухін

БЕСІДА 13
29 листопада о 18.30
ТЕМА: “Наша відповідь Чемберлену”: расові “теорії” ХІХ-ХХ ст. очима українських інтелектуалів”
СПІКЕР: Володимир Шелухін – соціолог, кандидат соціологічних наук, викладач факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та освітнього проєкту «Локус—», гостьовий професор Києво-Могилянської бізнес-школи.
Викладав курси із соціальної структури суспільства, соціально-політичних студій, політики добробуту, досліджень культури.
Сьогодні расові “теорії” вважаються псевдонауковими. Але в добу їх виникнення у ХІХ ст., вони асоціювалися саме з позитивною наукою та її найновішими здобутками. Расові “теоретики” використовували ідеї провідних для свого часу дослідників у природознавстві й гуманітаристиці – від еволюційної теорії Дарвіна до порівняльних студій релігії Мюллера. “Науковий расизм” був квінтесенцією науки у розумінні кінця ХІХ ст..
Українські інтелектуали – митці та соціологи. не могли залишитися осторонь впливу концепцій, які заметіллю здійнялися в Європі. Однак знайомство з ними мало цілком несподівані наслідки, порівняно з тими, які відбулися в Німеччині чи деяких інших країнах Європи. “Шкідлива” концепція була використана в цілях визволення й врешті доведена до свого заперечення.
Досвід сприйняття расових концепцій – захоплююча інтелектуальна мандрівка у нетрі людської думки, яка показує, що історія суспільних ідей має набагато складнішу траєкторію, ніж про це узвичаєно думати. І цей досвід може стати застереженням для нас сьогодні за доби технофундаменталізму – віри у безмежні можливості технологій, які заступили місце “расовий концепцій” на п’єдесталі сучасної науковості.
Ілля Несходовський

БЕСІДА 12
28 листопада о 19.00
ТЕМА: “Податкові новації: як наповнити бюджет для армії і не вбити економічну активність”
СПІКЕР: Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, кандидат економічних наук, доцент, позаштатний радник Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Головний експерт податкової і економічної груп Реанімаційного пакету реформ 2014-2019 рр.
Ця зустріч присвячена обговоренню податкових новацій в умовах воєнного часу. Ключовими темами є питання збалансування між необхідністю збільшенням бюджетних надходжень для фінансування оборонних потреб та зменшенням негативного впливу на економічну активність бізнесу. Експерт розгляне податкові новації, здійснить порівняльний аналіз, їх вплив на підприємницьке середовище, а також інші стратегії, що дозволяють наповнювати бюджет і не зменшувати економічну активність.
Орися Демська

БЕСІДА 11
22 листопада о 18.30
ТЕМА: “Чи змінює мова запах квітів? Історія як тексти впливають на людей”
СПІКЕР: Орися Демська – українська мовознавиця, доктор філологічних наук, професор, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови (в лютому 2020 – 9 лютого 2022), членкиня Комісії з питань найменувань Київської міської державної адміністрації, співзасновниця платформи Канівський Атенеум, професор Національної академії СБУ
Інтелектуально-емоційна історія про те, як тексти впливають на людей; як ми залежимо від текстів, у яких живемо; яким чином мова за допомогою слів-текстів творить світ, у якому люди, тварини, рослини, предмети, звуки, запахи… народжують гармонію життя, або руйнують це життя
Ця зустріч стане місцем, де мова набуває нових вимірів впливу на життя та взаємодію з навколишнім світом, пропонуючи учасникам переосмислити своє сприйняття текстів та їхньої ролі в житті.
Сергій Чаплигін

БЕСІДА 10
15 листопада о 18.00
ТЕМА: ““РОЗЧАКЛУВАННЯ” СВІТУ ТА ЕВОЛЮЦІЯ СУСПІЛЬСТВ”
СПІКЕР: Сергій Чаплигін, філософ, історик релігії.
“Entzauberung der Welt” (“Розчаклування світу”) – концепція німецького соціолога Макса Вебера щодо процесів секуляризації та деміфологізації суспільного життя, що ознаменували собою не тільки поворот в історії європейської думки в епоху Нового часу, а й цивілізаційні та антропологічні зсуви в історії.
Будемо досліджувати причини цивілізаційних зрушень та еволюції суспільств, знаходити опорні соціальні сенси та проводити паралелі сучасної соціальної інженерії.
Ростислав Семків

БЕСІДА 9
11 жовтня о 19.00
ТЕМА: “10 ПИСЬМЕННИКІВ, що стали ПОЛІТИКАМИ”
СПІКЕР: Ростислав Семків –
доцент кафедри літературознавства Києво-Могилянської академії, директор видавництва «Смолоскип», автор книг «Як писали класики», «Як читати класиків», «Пригоди української літератури» .
Десять постатей лекції – від римського консула Марка Тулія Цицерона до президента Чехії Вацлава Ґавела – по-різному зарекомендували себе як державні діячі та літератори, але в обох сферах діяльності вони залишили по собі слід в історії.
Олександр Пустовіт

БЕСІДА 8
4 жовтня о 19.00
ТЕМА: “НЕСКІНЧЕННІСТЬ: МАТЕМАТИКА, ТЕОЛОГІЯ, ПОЕЗІЯ, МУЗИКА, ЖИВОПИС”
СПІКЕР: Олександр Пустовіт, культуролог, музикант, лектор, кандидат фізико-математичних наук, лауреат Всеукраїнського конкурсу лекторів
Як проявляється нескінченність та синергія цілого та частин? Що спільного в математиці, теології, поезії, музиці, живопису? Чи можна зрозуміти світ через категорії нескінченності, цілого та частин? Чи закладені тут сакральні знання?
Спробуємо відповісти на ці питання, звернувшись до категорії НЕСКІНЧЕННОСТІ — однієї з найбільш змістовних філософських категорій європейської культури.
Катерина Гольцберг

БЕСІДА 7
27 вересня о 18:00
ТЕМА: “ПРЕЗУМПЦІЯ НОРМАЛЬНОСТІ. ЯК БУТИ ГНУЧКИМ І НЕ ЗЛАМАТИСЯ В ЧАСИ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ?”
СПІКЕР: Катерина Гольцберг, психологиня
Ця розмова спрямована на пошук опор в собі в часи криз та невизначеності. Кожна свідома особистість має знати про маркери кризи, «нормальність» станів психіки; як втримувати усвідомленість в часи невизначеності та хаотичних змін; як планувати в довгу, коли горизонт майбутнього такий непередбачуваний?
Мирослав Дочинець

БЕСІДА 6
20 вересня о 18:00
ТЕМА: “СОНЦЕСТОЯННЯ ЖИТТЯ. СЕНСИ ЖИТТЯ, ЩАСТЯ, САМОСТІ, ПРИМИРЕННЯ, СЛУЖІННЯ”
СПІКЕР: Мирослав Дочинець, сучасний письменник, видавець, філософ, журналіст, лауреат Шевченківської премії.
Лекція-дискусія спрямована на те, щоб кожен її учасник зміг розпочати внутрішній діалог із собою про істинні сенси життя, щастя, самість, примирення, служіння. Спробувати віднайти потенціал до особистісного розвитку і стійкості в умовах суспільної турбулентності та особистих переживань.
Пйотр Кульпа

БЕСІДА 5
12 вересня о 18:00
ТЕМА: “ВЛАДА МОРЯ ТА ТЕРИТОРІЇ — РОЗПОВІДЬ ПРО ДЕРЖАВУ”
СПІКЕР: Пйотр Кульпа,ментор кафедри “Публічного управління” Київської школи державного управління ім. Сергія Нижного. Колишній генеральний директор польської системи публічної охорони здоров’я (2009-2014 рр.), голова урядового комітету з реформи медичного страхування, колишній секретар польської делегації у парламенті НАТО, юридичний радник департаменту стратегії Вищого органу аудиту Польщі, працював у багатьох країнах експертом Міжнародної організації праці, Світової організації охорони здоров’я, Ради Європи.
Лекція-дискусія пропонує дослідити, як географія вплітається в державну модель та визначає місце людини в ній. Ми дізнаємось, як географічне положення впливає на формування політичних ідей та патернів поведінки. Також спробуємо зрозуміти, де проходять основні лінії метаінституційної війни та який шлях обрати: на схід чи на захід. Окрім того, спробуємо виявити, де лежать основні фронти метаінституційної війни та як не схибити, обираючи рух на схід чи на захід.
Олександр Зінченко

БЕСІДА 4
16 серпня о 18:00
ТЕМА: “ІСТОРІЯ ЯК ОСНОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ”
СПІКЕР: Олександр Зінченко, співзасновник Історичної правди, історик, публіцист, автор програм «Суспільного мовлення»
Говоритимемо про історичні наративи, які сьогодні є важливими для зміцнення національної ідентичності, збереження національної традиції, історичної пам’яті, формування українського стратегічного наративу.
Лекція-дискусія з презентацією книги Олександра Зінченка «Як українці зруйнували імперію зла», спрямована на надання можливості побачити неочевидні зв’язки, дізнатися зміст засекречених архівів, сформувати розуміння історичного архетипу українства, що виборює незалежність.
Йосиф Зісельс

БЕСІДА 3
12 липня о 19:00
ТЕМА: “ВІЙНА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ”
СПІКЕР: Йосиф Зісельс, дисидент, правозахисник, Спів-президент Асоціації єврейських організацій та общин (Вааду) України, заступник голови Національної комісії по реабілітації жертв політичних репресій
Говоритимемо про цивілізаційну ідентичність, міжцивілізаційну війну, цивілізаційні цінності, майбутнє України; як Україна переживає процес модернізації на перетині цивілізаційних ідентичностей в умовах міжцивілізаційної війни; коріння змішаної ідентичності українців
Георгій Коваленко

БЕСІДА 2
05 липня о 19:00
ТЕМА: “МОБІЛІЗАЦІЯ ЯК АСКЕТИКА. ПЕРЕМОГА ЯК НАДЗУСИЛЛЯ”
СПІКЕР: Георгій Коваленко, кандидат філософських наук, український православний священнослужитель, громадський діяч, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості
Говоритимемо про мобілізацію, яка під час війни є однією з найбільш обговорюваних і конртаверсійних тем.
Головною нашою мрією та метою є Перемога. Але чи замислюємося ми над тим, які сенси закладені в ці слова від початку і якими значеннями ми наповнюємо їх сьогодні?
Ментор цієї лекції-дискусії пропонує погляд на «мобілізацію» і «перемогу» як на поняття, що мають неочевидні семантичні значення, а також розглядає християнську аскетичну традицію як практику, допоміжну для людини й країни під час війни.
Тарас Лютий

БЕСІДА 1
17 травня о 19:00
ТЕМА: “НАРОДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ”
СПІКЕР: Тарас Лютий, український філософ, письменник, колумніст та музикант
Говоритимемо про рефлексію щодо внутрішнього виміру; самовизначення у виборі того, що дозволено називати добром і злом; відкритість, а не затяте заперечення царини, що залишається незбагненною (Абсолют); відкриття можливих світів, але не розчинення в них; проєктування себе через постановку цілей і оприявлення намірів; постійне винаходження себе